Огляд «Громовержці»: спроба повернути довіру фанатів
1 травня в український прокат вийшов пригодницький фільм «Громовержці» від Marvel Studios. Пропонуємо огляд цієї стрічки та наші відгуки про нове супергеройське кіно.
Останнім часом багато фанатів вважають, що Marvel уже не тішить так, як колись, а улюблені герої вичерпали себе. Що студія змістила акцент зі справді популярних супергероїв на нових, а вони «не чипляють». І саме в цей момент студія випускає новий фільм про героїв, які не можуть вийти з тіні своїх популярніших колег.
«Громовержці» — дивна штука серед супергеройських фільмів. Здається, він ніби навмисно приймає всі проблеми останніх проєктів Marvel — і завдяки цьому починає вирівнювати ситуацію. Так, він теж не позбавлений типових недоліків (наприклад, чому все так темно?). Але водночас він дивує. Актори грають глибше та краще, ніж ми звикли бачити в MCU (Кіновсесвіт Marvel) останнім часом, а фінал не зводиться лише до «вибухи й CGI». І хоча кінець знову натякає на продовження (типова проблема Marvel), цього разу це справді виглядає як логічне завершення історії, а не просто маркетинг. Можливо, MCU може повернути форму завдяки героям-вигнанцям, які ламають шаблони? Можливо, саме це був єдиний шлях.
Сюжет «Громовержці»
Початок «Громовержців» — найслабша частина. Команда збирається під керівництвом посередньої антагоністки Валентини Аллегри де Фонтейн (Джулія Луї-Дрейфус), і все це виглядає поверхнево — ніби чергова сцена для галочки. Багато фільмів Marvel останнім часом відчуваються як виконання контракту, а не результат натхнення. Перші сцени — це нудні розслідування Конгресу і зустрічі з героями, яких уже ніхто не пам’ятає.
Саме тоді ми знову бачимо Єлену Бєлову (Флоренс П’ю), яка досі не може оговтатися після смерті своєї сестри — Чорної Вдови. Єлена працює на Валентину — виконує темні завдання, але хоче піти після останньої місії, де вона знищувала докази для ЦРУ. Проте, як і в мафії, з таких структур просто так не йдеш. Їй дають нове завдання, і вона приїжджає на об’єкт, який от-от вибухне. Там вона бачить, що не одна — з нею на місці ще кілька «працівників» Валентини. Виявляється, Валентина, яку зараз розслідує Конгрес, хоче знищити сліди, а Єлена знає занадто багато, щоб її просто залишити.
Єлена зустрічає там Джона Вокера (U.S. Agent), Аву Старр (Примару) і Таскмайстера — якого швидко усувають. Щоб зрозуміти, хто всі ці люди, треба пригадати фільми та серіали: «Людина-мураха та Оса», «Чорна вдова» і «Сокіл та Зимовий солдат». MCU вже має стільки проєктів, що без нотаток не розберешся.
Однак найбільше дивує інше. На базі з’являється звичайний хлопець Боб (Льюїс Пуллман) — і виявляється, що він зовсім не звичайний. До команди долучаються батько Єлени — Червоний Страж (Девід Гарбор) і Бакі Барнс, відомий як Зимовий Солдат (Себастіан Стен). Всі разом — команда «згорілих» агентів, які вирішують зупинити Валентину. Та швидко з’ясовується: найбільша загроза серед них самих.
Куди поділись кольори?
«Громовержці» ніби приймає серйозність Marvel останніх років і робить її частиною фільму. Навіть логотип Marvel на початку знебарвлений, як і вся палітра стрічки. Костюм Червоного Стража виглядає майже коричневим. А коли ближче до кінця з’являється герой у жовтому костюмі курки — це виглядає як справжній скример.
Такий візуальний стиль місцями справді підходить тематиці, але оператор Ендрю Дроз Палермо цього разу ніби змушений працювати в режимі «фарбуємо за номерами», де всі кольори — коричневий і темно-коричневий. Ставити йому плюс за стиль — важко. Тим більше, що екшен-сцени Шраєра не вирізняються чимось новим або особливо драйвовим.
Акторська гра
Та все ж фільм знаходить свій ритм. Коли команда збирається разом (особливо після яскравої сцени погоні, де до них приєднується Бакі), пазл починає складатися. Допомагає і те, що в акторському складі є номінанти на «Оскар». Успіх багатьох фільмів Marvel був у тому, що актори грали не лише образи з коміксів, а справжніх персонажів із душею. І саме це робить П’ю: вона показує депресію Єлени не як тло, а як суть її героя.
Пуллман теж чудовий — його герой міг бути просто купою CGI, але він грає тонко. Гарбор кайфує в ролі гумористичного тата, а Расселл показує складний образ лідера, який розуміє: він не герой у класичному сенсі. Шкода тільки, що роль Примари написана слабо, і Джон-Кеймен нічим не може вразити. А Стен здається втомленим від Бакі. Але загалом команда працює як єдине ціле.
І знаєш що? Іноді цього достатньо. Найкращі фільми MCU завжди трималися на сильних персонажах, які цікаво взаємодіють — як у «Месниках» чи «Вартових Галактики». «Громовержці» навряд чи стануть культовими, але вони точно можуть повернути інтерес до всесвіту Marvel у тих фанатів, яких відштовхнули невдачі на кшталт «Марвелів», «Капітан Америка: Чудовий новий світ» чи «Людина-мураха та Оса: Квантоманія».
Висновок «Громовержці»
Фільм завершує п’яту фазу MCU — а шоста почнеться в липні з «Фантастичної 4: Перші кроки». Уже ніхто не скаже, що Marvel має той самий вплив, що десять років тому. Але «Громовержці» нагадали, за що ми колись любили ці фільми: не за ефекти, а за людяність у героях. І, можливо, саме такі «другорядні» Месники — це ті, хто нам зараз найбільше потрібен.
І ще одне. Сцена після титрів псує все хороше враження від фільму. Аж до ригачки. Так, це можна списати на відсилку до іншого персонажа. Але не в контексті останніх подій. Особливо у фільмі з так званими російськими героями. За це величезний мінус.
Оцінка «Громовержці»: 6 з 10
Дивіться інші огляди фільмів на сайті.
Огляд «Капітан Америка: Чудовий новий світ» ─ поворот не туди
