Огляд «Брудна гра»: коли злодії крадуть уже вкрадене
Стримінговий сервіс Prime Video розпочав трансляцію фільму «Брудна гра» (Play Dirty). Це комедійний бойовик-трилер про крадіжку вже вкрадених скарбів і змову з метою повалення диктатора. Пропонуємо огляд стрічки та неупереджені відгуки про картину, щоб можна було оцінити це творіння.
Огляд «Брудна гра»
Новий фільм «Брудна гра» важко назвати найкращою роботою Шейна Блека. Найперше — головний герой Марк Волберґ у ролі Паркера. Це явно не Лі Марвін. Волберґ давно зірка, але що він реально приносить у фільм? Його ім’я означає лише одне: «це кіно з Марком Волберґом». Він не дуже смішний, не надто романтичний, а в бойових сценах почувається впевнено, проте грає одноманітно. Його емоційний діапазон такий вузький, що на тлі його Клінт Іствуд здається Деніелом Дей-Льюїсом. Волберґ переконливий лише тоді, коли грає простого хлопця з добрим серцем («Ночі в стилі бугі», «Боєць») або підлого негідника («Відступники»).
У ролі Паркера він — найменш цікава постать у кожній сцені, навіть коли поруч лише масовка. У нього бракує магнетизму, без якого мовчазний герой не працює. Коли камера намагається показати «холодний розрахунок» у його погляді, ми бачимо лише роздратування й порожнечу.
Серед другорядних акторів трапляються яскравіші постаті, ніж сам Волберґ. Лакіт Стенфілд грає Гроуфілда — злодія, який фінансує театр у сараї. Він кмітливий, іронічний і має більше харизми за головного героя. Саундтрек Алана Сільвестрі («Форрест Ґамп», «Назад у майбутнє») додає фільму душі, якої так бракує.
На жаль, стрічка виглядає дешево, попри очевидний великий бюджет. Нью-Йорк і Нью-Джерсі тут — це зелений екран. Автомобілі літають нереально, а сцени з кіньми виглядають комп’ютерними. Усе це нагадує відеогру, а не фільм із претензією на стиль.
Сюжет «Брудна гра»
Сюжет відверто безглуздий: обман на обмані, вибухи, кров і хаос, але все подано без емоцій. Відчуття, ніби нічого не має значення — ні події, ні персонажі. На початку — пограбування, яке летить шкереберть. Зраджений, Паркер виживає й прагне помсти — стандартна формула книжок про нього. Тут до справи втручається Зен (Роза Салазар), колишня спецагентка, що хоче повалити диктатора своєї країни.
Фільм заявлений як адаптація романів про Паркера, але більше схожий на фанатську інтерпретацію — як «Ганнібал» чи «Джек Річер». У ньому є відсилки до попередніх екранізацій («Пограбування по-американськи», «Розплата»). Керівник злочинного синдикату Лозіні (Тоні Шалуб) керує цілою армією кілерів і, звісно, виявляється набагато небезпечнішим, ніж здається. Проблема в тому, що всі ці сюжетні перевороти трапляються настільки часто, що перестають дивувати.
Навіть смерті напарників Паркера не викликають у нього жодної реакції. Головне пограбування пов’язане з крадіжкою скарбів, які диктатор хоче продати, аби збагатитись і кинути власну країну напризволяще. Паркер прагне урвати свій шматок — близько 300 мільйонів доларів.
У підсумку Волберґ не тримає фільм, а просто існує в кадрі. Його партнерів по сценах цікавіше дивитися навіть в епізодах. І хоча задум Шейна Блека мав потенціал, результат вийшов без характеру, без іскри й без тієї іронічної енергії, за яку його колись любили.
Висновок
Хоч у фільму є сильний акторський склад, дотепні моменти й чимало вигадливих сцен насильства, — він виявився ледь не найгіршою роботою Шейна Блека як сценариста й режисера. Це не дуже гарна новина, якщо згадати, що в його фільмографії — «Смертельна зброя», «Довгий поцілунок на ніч», «Поцілунок навиліт», «Славні хлопці» та інші культові хіти для дорослих, сповнені гумору, сарказму й драйву. (А ще — «Хижак»).
Попри це, Блек завжди знімав фільми, які дарують задоволення, навіть коли вони не ідеальні. Але «Брудну гру» важко дивитися, не помічаючи її недоліків.
В цілому, картину непогано знято, але без душі й без хімії. «Брудна гра» — фільм, який дивишся без особливого болю, але й без задоволення.
Оцінка «Брудна гра»: 4 із 10.
Дивіться інші огляди фільмів та серіалів на сайті.
