Огляд «Пункт призначення: родове прокляття» ─ кривава помста Смерті

15 травня в прокат в українських кінотеатрах вийшов фільм «Пункт призначення: родове прокляття». Це вже шоста частина франшизи, що розповідає про спроби уникнути смерті та наслідки цих спроб. Цей огляд розповість, наскільки вдалою вийшла нова частина, а наші відгуки допоможуть вирішити, чи варта вона походу у кіно.

Серія «Пункт призначення» ─ це жорстокі й химерні хорори про безглуздість випадкової (?) смерті й нестійкість людського тіла. В цих картинах спостерігається бездоганне (інколи навіть комічне) відчуття ритму. Хоч це й похмурі фільми, які купаються в смерті та стражданні, вони водночас — одні з найзахопливіших видовищ, які створило кіно. Хоча сюжетна складова в більшості з них ─ не найсильніша. Та хто дивиться серію «Пункт призначення» через сюжет? Як свідчать відгуки, люди хочуть яскравих видовищ. І їх в серії було сповна.

Сюжет «Пункт призначення: родове прокляття»

«Пункт призначення: родове прокляття» цю традицію продовжує гідно. Так, минуло 14 років паузи, але франшиза нічого не втратила. Навпаки, цей фільм — можливо, найкращий у серії. Як завжди, історія починається з групи людей, які якимось чином обдурили смерть. Але Смерть не пробачає — вона все одно забирає своє. Починається м’ясорубка.

У цих фільмах ми ніколи не бачимо Смерті напряму, з нею ніхто не розмовляє. Все, що нам відомо: вона любить свою роботу й відповідально ставиться до неї. А коли хтось намагається змінити усталений хід зменшення населення Землі, Смерть змушена виправляти становище, й інколи поводиться як шкодливий бешкетник.

Смерть у цих фільмах навіть не здається всемогутньою. Хто написав її правила — неясно, ще менш зрозуміло, хто їх взагалі контролює. Але очевидно, що втручання Смерті — мікроскопічні. Вона не може просто змусити людину вибухнути чи отримати раптовий інсульт. Зате здатна змінити траєкторію падіння монетки або посприяти тому, щоб іскра впала на сухе листя. Вона може кинути уламок скла у склянку з льодом. А далі — 17 ланцюгових реакцій, і хтось уже розрізаний ліфтом або затягнутий у вентилятор.

Робота сценаристів та режисура

На щастя для глядачів і на нещастя для персонажів, ця Смерть — справжній витончений маніяк. Треба віддати належне сценаристам та режисерам. «Пункт призначення: родове прокляття» пропонує одні з найвигадливіших і найкривавіших сцен смерті за всю історію серії. Режисери Зак Ліповскі та Адам Стайн справжні майстри натяків. Ти постійно шукаєш дрібниці, які обіцяють жорстоку розв’язку, і фільм уміло їх розставляє. Усе чесно, і жодної пощади.

Епізод із тим шматком скла у склянці з льодом, що показали у трейлері, — один з найнапруженіших у фільмах взагалі. Уявити, як хтось ковтає уламок — це настільки болісно й правдоподібно, що мурашки біжать шкірою. Родина Рейєсів/Кемпбеллів підіймає келихи, і кожну секунду здається, що от-от хтось зробить ковток. Режисери тримають камеру на склянках, звук криги підкреслено гучний, і ти буквально стискаєшся від жаху. І не маєш уявлення, коли саме трапиться трагедія — чи вона взагалі трапиться. Альфред Гічкок би зомлів від такого напруження. А потім реготав би, коли Ліповскі та Стайн доводять сцену до розв’язки абсолютно несподіваним і підлим способом.

Сім’я проти Смерті

Так, сюжет тут теж є. Головна героїня Стефані (Кейтлін Санта Хуана) бачить страшні сни про трагедію півстолітньої давнини. Повернувшись додому з коледжу, вона дізнається, що її бабуся Айріс (Ґабріель Роуз) була там і мала видіння, яке врятувало багатьох людей. Але ті мали загинути, тож Смерть останні десятки років не дає їм спокою. Проблема в тому, що за цей час дехто встиг народити дітей, а ті — своїх. Виходить, ці нащадки не мали з’явитися на світ. І тепер їм також настав час помирати.

Родина Стефані — остання у списку Смерті, тому варто очікувати на нові яскраві смерті. Проте Стефані зробить усе, щоб урятувати своїх, навіть якщо їй ніхто не вірить. Ідея поєднати всіх жертв у межах однієї родини — влучне рішення. Це не лише економить час на знайомство глядача з героями, а й додає фільму готичної, поетової атмосфери — як у творах Едґара По. Один із батьків родини цілком міг би бути втіленням Вінсента Прайса, який поволі божеволіє від того, що доля насміхається над ним.

Цей емоційний зв’язок із персонажами додає ваги стрічці. Хоча, чесно кажучи, глядачі й так би прийшли просто на криваві сцени. І кожна смерть у цьому фільмі — справжній шедевр. Коли в когось вибухає голова (а це трапляється не раз), хочеться аплодувати. Так, актори й знімальна група тебе не чують — але реакція інстинктивна, бо перед тобою — видовищне шоу. Можливо, «Пункт призначення: родове прокляття» — не «оскарівське» кіно, але в найкращому сенсі цього слова — справжній шедевр. Для своєї франшизи.

Звісно, не варто занадто заморочуватися з логікою цих фільмів, бо Смерть працює лише через неймовірні випадковості. Але є один момент у фільмі «Пункт призначення: родове прокляття», який ставить під сумнів одну з попередніх смертей. Схоже, Смерть і сама іноді лінується перевірити свої записи. Ой, Смерть, ну скільки можна?

Висновок «Пункт призначення: родове прокляття»

Можливо, суть якраз у тому, що Смерть — просто гівнюк. Нам часто показують, що смерть — це частина життя, і вона має свою сумну, але прекрасну філософію. Але «Пункт призначення» плює на це. Тут ніхто не приймає свою долю, і смерть не приносить ані сенсу, ані користі. Вона — просто покидьок. І саме тому ці фільми такі улюблені. Вони майже завжди вдалі. І «Пункт призначення: родове прокляття», можливо, найкращий з них.

Оцінка «Пункт призначення: родове прокляття»: 7 з 10

Дивіться інші огляди фільмів на сайті.

Трейлер «Закляття 4: Останній обряд» — фінальна справа Ворренів