Огляд «Небезпечна тварина»: божевільний капітан у фільмі, що поєднує «Щелепи» та «Психо»

З 12 червня в українських кінотеатрах можна подивитись фільм «Небезпечна тварина». Це свіжий мікс серійного трилера і фільму про акул, який з одного боку глузує з жанру, а з іншого — чудово в ньому орієнтується. Наші відгуки допоможуть вам зрозуміти, чи варто дивитися цю стрічку у кіно.

На перший погляд, «Небезпечна тварина» — це одна з найлегших стрічок, що показали в Каннах. Але її іронічність не заважає бути розумною та по-своєму витонченою. Замість банального шаблону «акула-вбивця проти натовпу» — який після серіалу «Зубастий торнадо» давно опустився на дно — тут з’являється серійний убивця, що використовує акул як зброю у своїй грі зі світом.

Уявіть собі «Щелепи», де капітан Квінт ще більше божеволіє. Або «Психо», якщо мотель Бейтса перетворити на прогулянковий човен посеред океану. І саме завдяки цьому шаленству, яке Джай Кортні вдало втілює на екрані, фільм захоплює. Він грає харизматичного, моторошного маніяка на туристичному катері, який заманює необережних мандрівників і вбиває їх на очах у глядача.

Сюжет «Небезпечна тварина»

Так, фільм не пропонує чогось радикально нового в жанрі. І чим далі, тим простішим здається сюжет. Але в «Небезпечній тварині» достатньо «м’яса» — і в прямому, і в жанровому сенсі — щоб утримати увагу. Стрічку показали в секції Directors’ Fortnight у Каннах, і починається вона дуже класично: підозрілий австралієць Такер (Кортні) запрошує двох туристів на борт. Уже з перших хвилин очевидно, що з ним щось не так, але правила жанру вимагають дати вбивці можливість діяти. Спочатку він заманює гостей у клітку до акул, а потім — перерізає горло одному і береться за другого.

Але на цьому його плани не закінчуються. Далі в гру вступає серфінгістка, на ім’я Зефір — харизматична й рішуча героїня у виконанні Хассі Гаррісон. Вона — одиначка, що намагається втекти від минулого і знайти свою хвилю. Навіть після короткого роману з місцевим красунчиком Моузесом (Джош Гʼюстон), вона повертається до океану. Там її і викрадає Такер.

Після цього історія змінює ритм: з фільму жахів вона перетворюється на трилер виживання. Зефір доведеться знайти спосіб перехитрити серійного вбивцю, поки він не перетворив її на корм для риб.

Режисерська та акторська робота

У фільмі «Небезпечна тварина» режисер Шон Бірн і сценарист Нік Лепард обмежили дію вузьким простором катера. Напруга виникає з простого факту: щойно настає ніч — хтось обов’язково опиняється у воді. А перед цим Такер влаштовує танці під музику й веде себе, ніби це вечірка його життя. Продюсер Фред Бергер, відомий своєю роботою над фільмами «Довгоніг», «Мавпа» та «Боб Ділан: Цілковитий незнайомець», чудово підійшов до найму ключового персоналу картини.

Кортні майстерно балансує між комедійністю і справжнім жахом. Він то грає клоуна, то раптом стає загрозою, яка лякає до мурах. І хоча в такому стилі легко перегнути палицю, Кортні встигає вчасно зупинитися й зберегти потрібний тон. Саме завдяки його грі протистояння з більш стриманою героїнею Гаррісон виглядає живим, динамічним і напруженим. Навіть коли сюжет трохи повторюється, саме гра акторів і сцена за сценою тримають фільм на плаву.

Ще одна перевага — обережне використання акул. Режисер уникає постійного показу зубастих хижаків і ховає їх у темряві, що допомагає замаскувати слабші спецефекти. Коли ж дія переноситься у світло дня, з’являються проблеми з візуалом, і напруга трохи падає. Але до цього моменту фільм уже встиг вибудувати довіру — і глядач пробачає дрібні недоліки. До того ж, у стрічці є тонка гра з кінематографічною історією страху перед акулами, що додає глибини й алюзій.

Висновок

«Небезпечна тварина» — це химерне поєднання серіалу про серійного вбивцю й кривавого фільму про акул. Але саме сила першого компонента робить цю суміш по-справжньому смачною.

Оцінка «Небезпечна тварина»: 7 з 10

Дивіться інші огляди фільмів на сайті.

Огляд «Пункт призначення: родове прокляття» ─ кривава помста Смерті