Огляд «Грішники»: Навіть вампіри сумують — фільм, що висмокче з тебе душу й змусить танцювати

17 квітня в Україні вийшов в прокат новий фільм «Грішники». У ньому Майкл Б. Джордан грає одразу двох гангстерів із 1930-х, які зіштовхуються з нежитю.

Любите загадки? Ось вам одна: спробуйте згадати хоча б щось, чого вампіри ще не робили. Але не поспішайте радіти, бо навіть якщо ви уявили собі мюзикл про 300-річного вампіра-незайманця, який закохується в дівчину, що щоразу перероджується кожні 22 роки, і якого завжди вбиває пірат із блискучою дерев’яною ногою та окостом замість зброї — то таке вже десь було.

Розповісти щось нове про вампірів — справа нелегка. Але Раян Куглер справляється. Після гучного дебюту у 2013-му він 12 років знімав фільми про героїв — справжніх, сильних, насамперед темношкірих. Його «Крід» став гідним продовженням легендарної історії про Роккі. А «Чорна Пантера» та її продовження додали до Marvel свою унікальність — стиль, ідеї, погляд режисера. Вони мають обличчя, якого часто бракує блокбастерам.

Сюжет «Грішники»

Але тепер Куглер звертається до історій минулого. Не тільки про вампірів. «Грішники» — це фільм про події 1932 року, Кларксдейл, штат Міссісіпі. Головний герой — Семмі Мур, відомий як «Проповідник Бой». Його грає співак Майлс Кейтон. Семмі мріє співати блюз. Але його батько-проповідник не радить лізти в місця, де править гріх.

«Танцюватимеш із дияволом — він прийде до тебе додому», — попереджає він.

Та Семмі вже знає кількох «дияволів». Його двоюрідні брати-близнюки — Смоук і Стек — приїжджають із Чикаго. Їх обох грає Майкл Б. Джордан — і візуальні ефекти тут просто вражають. Колись вони покинули Міссісіпі, побували на війні, залізли у кримінальний світ, а тепер повертаються з грошима, випивкою і планом — відкрити найкращий блюзовий бар в історії.

За один божевільний день Смоук і Стек втягують Семмі в цю справу. До них приєднуються блюзмен Дельта Слім, знахарка Енні, веселий Корнбред та інші місцеві. Все йде до того, що їхній бар справді стане легендою. Принаймні до того моменту, як туди приходять вампіри.

Вампіри у фільмі «Грішники»

Куглер знімає «Грішників» як масштабну історичну драму. Це історія великих людей — злочинців, музикантів, легенд. Історія, яка була б цікавою навіть без вампірів. Тому вони з’являються не одразу. Як і у фільмі Роберта Родріґеса «Від заходу до світанку», жах приходить зненацька, коли ти вже встиг полюбити персонажів.

Але Куглер — не з тих, хто обмежується кривавими сутичками. Вампірів грають не тупі монстри, а музиканти, які виконують ірландські народні пісні, мріють про любов і рівність. Вони — як гіпі, що хочуть стерти кордони й створити єдину спільноту, де немає расизму. І режисер не засуджує цю ідею напряму.

Навпаки — фільм перетворюється на глибоку історію про боротьбу за культурну ідентичність. Чорні музиканти борються за те, щоб не розчинитися в чужій культурі, зберегти себе. Тут є все, що ми чекаємо від історії про вампірів: криваві кілки, чуттєві укуси, напруга й екшн. Але замість банального сюжету маємо непростий поворот. Куглер пов’язує музику й жах із глибокими культурними традиціями. Це складна страва — не на один перегляд. Але вона така смачна, що хочеться взяти додому «рештки» і повернутися за добавкою.

«Грішники» зібрали потужний акторський склад. Майкл Б. Джордан блискуче грає дві ролі. Майлс Кейтон — справжнє відкриття, його голос пронизує. Джек О’Коннелл у ролі антагоніста — неочікувано щирий. Делрой Ліндо, як завжди, приносить авторитет. А Гейлі Стайнфелд у ролі Мері, колишньої коханої Стека, додає емоцій і сили у важких сценах.

Висновок

«Грішники» — це кривавий, яскравий, сильний фільм. Куглер знаходить у вампірському жанрі глибину, а в музиці — справжнього монстра. Стрічка знята неймовірно красиво, захоплює й не відпускає. Так, вона трохи затягнута. Але це не гріх — це частина задуму. Цей фільм про спокуси — як вони захоплюють, і що ми втрачаємо, коли піддаємось. Це жаркий, п’яний, нестримний кінематографічний марафон, перед яким важко встояти.

Оцінка «Грішники»: 10 з 10

Дивіться інші огляди фільмів на сайті.

Огляд «Шибайголова: Народжений наново»: менш похмурий, але все ще жорстокий